23-ПО   
Педагогіка
Дистанційне навчання надалі будемо здійснювати за допомогою додатка Google Classroom. Код курсу - 
yiqjx2k

07 - 14.04.2020р.

Тема. Сутність і завдання  трудового виховання.

Завдання 1. Опрацюйте лекційний матеріал за планом. Законспектуйте основні положення.
Завдання 2. Підготуйтесь до тестування за матеріалами лекції і опорного конспекту .

План лекції

1. Поняття про трудове виховання, умови його ефективності.

2. Основні завдання трудового виховання.

3. Поняття про профорієнтацію, її основні напрямки.

Зміст лекції

Саме виховання, якщо воно бажає щастя людині,

повинно виховувати її не для щастя,

а готувати до праці життя.

К.Д. Ушинський

1. Поняття про трудове виховання, умови його ефективності.

Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці. Без праці вона деградує. Будь-які спроби уникнути продуктивної праці зумовлюють негаразди для особистості і суспільства. З цього приводу К. Ушинський писав: „Якби люди винайшли філософський камінь, то біда була б ще невелика: золото перестало б бути монетою. Але якби вони знайшли казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком заміняє всяку працю людини, то самий розвиток людства припинився б: розбещеність і дикість полонили б суспільство”.

У процесі фізичної праці в учнів розвиваються мускулатура, координація і точність рухів, зграбність, сила, витривалість. Праця сприяє їхньому розумовому розвиткові. Зайняті різними видами праці діти кмітливіші, винахідливіші, у них багатший словниковий запас. Участь у трудових процесах позитивно впливає на їх поведінку, дисциплінує.

Важливим аспектом психологічної підготовки підростаючого покоління до праці є формування у нього почуття самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе. Як справедливо стверджує О. Вишневський, почуття самовідповідальності сприяє розвитку в характері людини таких необхідних для життя і діяльності рис, як підприємливість, ініціативність, творчість. Коли ці риси „стають характерними для більшості людей, то суспільство має шанс досягнути господарського успіху і добробуту”.

Кожна людина з певного віку розпочинає самостійну трудову діяльність, що потребує відповідної морально-психологічної готовності, сформованої звички працювати, прагнення реалізувати свій потенціал. Вироблення таких установок особистості забезпечує трудове виховання, яке є одним з головних обов’язків сім’ї та школи.

Трудове виховання – це цілеспрямований, організований систематичний педагогічний процес залучення і стимуляції школярів до різноманітних видів праці з метою формування певних виробничих знань, умінь, навичок, розвитку творчого мислення, інтелекту, працьовитості, усвідомлення необхідності праці як основи життєдіяльності кожної людини.

Для того, щоб праця стала ефективним засобом трудового виховання, вона повинна бути педагогічно доцільно організованою. Про педагогічну доцільність трудового виховання свідчать такі чинники:

- цілеспрямованість: вихованці мають розуміти мету роботи, що їм належить виконати, знати, якими будуть її результати;

- зв’язок із навчальною діяльністю;

- усвідомлення того, що виховна ефективність праці зростає за умови, коли вихованці є її організаторами, а не лише виконавцями;

- доступність конкретних заходів (ускладнюватися за методами виконання і збільшуватися за обсягом вони можуть з набуттям школярами трудового досвіду, адже непосильна праця породжує невпевненість у власних силах, небажання виконувати її);

- ґрунтування на наукових засадах (порядок на робочому місці, ефективне використання робочого часу, раціональних прийомів праці, економне витрачання матеріалів, електроенергії, естетичний вигляд виробу, дотримання особистої гігієни й техніки безпеки тощо);

- колективний характер (за такої умови формуються товариські взаємини, дух співробітництва, взаємодопомоги, здатність до спільних трудових зусиль);

- орієнтація на формування в молоді любові до праці, стимулювання відчуття радості від неї.

Про ефективність трудового виховання свідчать сформованість у молодої людини потреби у праці, відчуття нею радості від праці, усвідомлення її доцільності як найважливішого засобу реалізації своїх знань, умінь, людської сутності.

2. Основна мета і головні завдання трудового виховання.

Основна мета трудового виховання школярів – сформувати особистість людини як будівничого-творця, що діє в ім’я гуманних ідеалів.

Запитання до студентів:

-   Як ви вважаєте, у чому полягають головні завдання трудового виховання, виходячи із його сутності і його основної мети?

Трудове виховання спрямоване на розв’язання наступних завдань:

-       формування любові, поваги до праці як до першої життєвої необхідності;

-       формування трудових умінь, навичок культури розумової та фізичної праці;

-       формування пізнавального інтересу, інтелектуальних умінь та навичок в активній пізнавальній трудовій діяльності;

-       підготовка до виконання необхідних та доступних видів трудової діяльності;

-        формування працелюбної особистості.

3. Поняття про профорієнтацію, її основні напрямки

Одним із головних у житті людини є вибір професії. По суті, він є вибором життєвого шляху, долі. Від нього багато залежить, наскільки людина зможе реалізувати себе в різних сферах життєдіяльності, якими будуть її власні набутки та віддача від неї суспільству. Тому вибір професії - точка, в якій схрещуються інтереси особистості та суспільства.

Свідомий вибір професії передбачає якомога ширшу обізнаність учня про професії, їх особливості, здатність зіставити свої можливості з професійними вимогами, врахувати потреби суспільства в кадрах певних спеціальностей.

Тому важливою складовою частиною трудового виховання є професійна орієнтація учнів

Завдання для студентів:

-   Спробуйте сформулювати визначення сутності профорієнтації.

Профорієнтація - це науково обґрунтована система соціально-економічних, психологічних, виробничо-технічних та індивідуальних заходів, спрямованих на надання допомоги учням у професійному самовизначенні згідно з особистими здібностями, можливостями, покликанням і потребами суспільства;

- обґрунтована система допомоги (соціально-економічної, психолого-педагогічної, медико-біологічної, виробничо-технічної) учням у виборі професії відповідно до здібностей, нахилів і ринку праці.

Професія, яка відповідає інтересам і нахилам людини, викликає у неї задоволення. Особиста значущість професії підвищується, якщо вона престижна, має творчий характер, високо оцінюється матеріально.

Світ професій досить рухливий. Одні професії відходять у минуле, інші – з’являються. Тому учні потребують різносторонньої інформації про професії, кваліфікованої поради на етапі вибору життєвого шляху, підтримки й допомоги на початку професійного становлення.

Профорієнтаційна робота в школі є тривалим, складним процесом. Основні напрямки (аспекти) профорієнтаційної роботи такі:

1) професійне інформування (професійна освіта) - психолого-педагогічна система формування обізнаності щодо особливостей професій, потреби суспільства в них, а також профорієнтаційної позиції, зорієнтованості особистості на вільне та свідоме своє професійне самовизначення. Іншими словами, професійна освіта - це ознайомлення учнів із світом праці, професій, з проблемами професійного самовизначення. Школярі дізнаються про соціально-економічні, психофізіологічні особливості тих чи інших професій, про потреби конкретного району, міста в робочих руках.

2) професійна діагностика - система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей, з метою вироблення рекомендацій у виборі професії.

Діагностика здійснюється спеціалістами (медиками, психологами, педагогами) шляхом використання різних методик. У процесі діагностики вивчаються особливості вищої нервової діяльності учня, стан його здоров’я, інтереси, ціннісні орієнтації, установки на вибір професії.

3) професійна консультація - надання особистості на основі вивчення її професійно значущих властивостей і якостей допомоги щодо найоптимальніших для неї напрямів професійного самовизначення, тобто надання рекомендацій і порад з професійного самовизначення. На цьому етапі спеціалісти встановлюють відповідність між вимогами, які висуваються до професії, та індивідуально-психологічними особливостями особистості.

4) професійний відбір - допомога учневі у виборі конкретної професії на основі його загальних і спеціальних здібностей, інтересів, перспективних умов професійної підготовки і працевлаштування.

Професійний відбір - вибір кандидатів на засвоєння будь-якої професії. Його здійснюють навчальні заклади, що висувають певні вимоги до тих, хто вступає до них, або установи, які приймають людину на роботу.

5) професійна адаптація - допомога молодій людині всебічно пізнати майбутнє, його професійне середовище. Актуальна вона на стадії освоєння професії.

Професійна адаптація - процес пристосування молодих людей до умов професійної діяльності.

Профорієнтаційна робота потребує творчого підходу, врахування індивідуальних особливостей, потреб учнів, які свій професійний вибір здійснюють самостійно, під впливом батьків, друзів, знайомих, завдяки цілеспрямованій роботі школи, спеціалізованих закладів, установ та організацій, зацікавлених у нових працівниках.

У профорієнтаційній роботі існує два підходи. Суть першого, адаптаційного, полягає у підборі професії для учня на підставі його наявних можливостей. Другий, розвиваючий, пропонує готувати учня до самостійного вибору спеціальності Сучасна школа орієнтується, здебільшого, на другий підхід і до певної міри проводить профорієнтаційну роботу, метою якої є професійне самовизначення учнів. При цьому школярі одержують допомогу у вивченні світу професій, виявленні і розвитку своїх здібностей, нахилів, реалізації професійного самовизначення.

Розвиток учня і підготовка його до самостійного вибору спеціальності здійснюється педагогами, лікарями, психологами, іншими спеціалістами, батьками у навчальному процесі і позакласній роботі. Формами професійної орієнтації є бесіди, зустрічі, екскурсії, конференції, конкурси та інші. Розвитку професійних інтересів і здібностей слугують гуртки, клуби, дитячі центри. Для професійної діагностики використовують різні методики: тести, опитувальники, ділові ігри тощо.



Опорний конспект 

Трудове виховання - це, образно кажучи, гармонія трьох понять: треба, важко, прекрасно.

В.О.Сухомлинський

Саме виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці життя.

К.Д.Ушинський

Трудове виховання - це цілеспрямований, організований систематичний педагогічний процес залучення і стимуляції школярів до різноманітних видів праці з метою формування певних виробничих знань, умінь, навичок, розвитку творчого мислення, інтелекту, працьовитості, усвідомлення необхідності праці як основи життєдіяльності кожної людини.

-       це цілеспрямований, спеціально організований систематичний педагогічний процес виховання свідомого ставлення до праці, формування певних загальнотрудових знань, умінь і навичок, процес підготовки до трудової діяльності.

Завдання трудового виховання:

- формування любові, поваги до праці як до першої життєвої необхідності;

-  формування трудових умінь, навичок культури розумової та фізичної праці;

- формування пізнавального інтересу, інтелектуальних умінь та навичок в активній пізнавальній трудовій діяльності;

- підготовка до виконання необхідних та доступних видів трудової діяльності;

-   формування працелюбної особистості.

Профорієнтація - це науково обґрунтована система соціально-економічних, психологічних, виробничо-технічних та індивідуальних заходів, спрямованих на надання допомоги учням у професійному самовизначенні згідно з особистими здібностями, можливостями, покликанням і потребами суспільства;

Напрямки профорієнтаційної роботи

Професійне інформування (професійна освіта) - психолого-педагогічна система формування обізнаності щодо особливостей професій, потреби суспільства в них, а також профорієнтаційної позиції, зорієнтованості особистості на вільне та свідоме своє професійне самовизначення;

-       це ознайомлення учнів із світом праці, професій, з проблемами професійного самовизначення.

Професійна діагностика - система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей, з метою вироблення рекомендацій у виборі професії

Професійна консультація - надання рекомендацій і порад з професійного самовизначення.

Професійний відбір - вибір кандидатів на засвоєння будь-якої професії.

Професійна адаптація - допомога молодій людині всебічно пізнати майбутнє, її професійне середовище.

Шляхи трудового виховання

• Навчальний процес :

-       навчальна праця;

-       уроки трудового навчання;

-       самообслуговування

Трудове виховання учнів здійснюється передусім у навчальній праці. Як зауважував К. Ушинський, учіння є найскладнішим і найважчим видом праці.

Навчання формує потрібні трудові якості людини лише за умови, що воно має істотні ознаки праці: свідому постановку мети, осмислення конкретним індивідом своєї ролі в досягненні поставлених завдань, напруження розумових сил, подолання труднощів і перешкод, самоконтроль. Для цього необхідно пробудити в учнів бажання вчитися, розвинути в них пізнавальні інтереси, дати їм змогу пізнати радість успіху в навчанні. Складність розв’язання цього завдання полягає в тому, що школярі не завжди бачать результати навчальної праці.

Важливою складовою системи трудового виховання є трудове навчання, що здійснюється від першого класу до закінчення школи. Його зміст визначається програмою з трудового навчання для кожного класу.

На першому етапі (початкові класи) на уроках праці учні набувають елементарних навичок роботи з папером, картоном, пластиліном, природними матеріалами. Вони беруть участь у вирощуванні сільськогосподарських рослин на пришкільній ділянці, доглядають домашніх тварин, квіти, ремонтують наочні посібники, виготовляють корисні речі, подарунки й іграшки для підшефного дитячого садка. Усе це закладає основи любові до праці, вміння й бажання працювати, сприяє розвитку інтересів і захоплень, організації корисних занять у вільний час.

На другому етапі (5-9 класи) учні здобувають знання, вміння і навички з оброблення металу, дерева, основ електротехніки, металознавства, графічної грамоти. У міських школах вони вивчають технічну і обслуговуючу працю, а в сільських - сільськогосподарську, обслуговуючу й технічну.

На третьому етапі (9-12 класи) трудове навчання має професійно орієнтований характер. Програми трудового навчання старшокласників передбачають оволодіння багатьма професіями. Профілі трудової підготовки визначають на місці, з урахуванням потреб народного господарства і наявної навчально-технічної та виробничої бази.

На всіх етапах трудового навчання вирішуються завдання трудового виховання: учнів озброюють технічними та сільськогосподарськими знаннями, у них формуються трудові вміння і навички, здійснюється психологічна та практична підготовка до праці й вибору професії.

• §  Позакласна робота:

-  бесіди, усні журнали: «Цікавий світ професій», «Хвала рукам, що пахнуть хлібом» і т.п.;

- гуртки: «Умілі руки», «Паперова пластика», Чарівна голка», «Юний конструктор» тощо;

-       олімпіади з трудового навчання;

-       екскурсії на підприємства;

-       зустрічі з представниками різних професій;

-       виставки поробок учнів;

-       конкурси, вікторини.